Кому і хто потрібен ?
Навіщо ця брехня ?
Яке скажи кохання,
Його давно нема.
Які нові планети
І в космосі життя?
Ви ж знищили планету
І йдете в небуття.
Під гаслом все для людства
Ви ж знищите людей.
Під гаслом мирний атом
Війна із людством йде.
Розумний дім і місто,
Та все це не для нас,
Щоденно лиш насильство,
Із людства роблять фарш.
Концлагер, люди голі,
Залито все в крові.
А ти кохай нестямно
Й пиши мені вірші.
Про те, чого не було
Й не буде у житті,
Які прекрасні люди
І як цвітуть сади.
Як палко ти кохаєш,
Як любиш ти мене,
Як розум переможе
Й планета розцвіте.
Що в просторі далекім,
Розумне є життя,
Туди летять лелеки,
Приносять нам дитя.
Що все ж кохання вічне
І поряд будеш ти,
Що на руках, мов пташку,
Будеш мене нести.
Що світло переможе,
Що ясним буде день.
Мені протягнеш руку,
Нам буде до пісень.
Знов серце запалає,
Душа від щастя сяє,
Знов музика лунає,
Ефір переповняє.
Усе цьому радіє,
Всміхається, не мріє,
В гармонії живе
І в вічність мирно йде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999201
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2023
автор: oreol