/четверик/
Сріблом зимний ранок сипав,
Цяцькував у іній віти.
Не пізнали ми садибу
У клейнодах самоцвітів.
Цяцькував у іній віти:
Груші-дички – пишні кралі.
Як оздобам не радіти
У декорі досконалім?
Не пізнали ми садибу,
І дровітню, і криницю.
У сніжинках файні – диво! –
Дві рум’яні молодиці.
У клейнодах самоцвітів –
Тин і снігурі на глоді.
Наче сяйвом оксамиту
Ранок пише краю оду…
(Надихнула неперевершена картина Надії Полуян-Внукової)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999257
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2023
автор: Білоозерянська Чайка