Ти плавно знімаєш панчохи
Я плачу
Ти розвертаєш дати
Я бачив
Як ти змінювала хід думок
І на секунду плин часу
Як ти втікала до чужих хаток
І навіки залишала клятву
Ти плавно вдихаєш мій дим
Я кінчу
Писати тобі почерком блідИм
Я шепчу
Твій подих холодний
Твоє тіло голодне
Та наскрізна
Ти каторжна, ти неосяжна
Твої губи зупинилися
Десь поміж моїх грудей
Тепер плачеш ти
Сльозами твоїми ми вкрилися
Так мокро, так боляче, так жарко
Ти витримаєш до цього світанку?
Ти втримаєш мене, ти зможеш?
Ти ж клянулася, о Боже
Ти ж горіла мною до попелу
Я ж топився в тобі досхочу
Я ж хотів тобі бути кимось
Тепер знову втратимось
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999261
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2023
автор: lolacola