*****
В грудях серце повне смути,
Бо іде у нас війна.
Перемогу ж ми здобути
Зможем. І мине вона.
Буде серденько радіти
Так, неначе немовля.
І душа не буде скніти,
А, мов навесні земля,
Буйно буде розквітати.
Буде світлі почуття
Душенька моя тримати
У собі усе життя.
Доти ж в нас війна триває
І удень, і уночі
Й серце, й душу розриває,
Розрізає, мов мечі,
І не лиш у мене. Доля
Ця страшна торкнулась нас
Всіх. Украй важка недоля
Ця. Мов ніч, цей темний час
В нас іде, але минає
Також і таки мине
Назавжди. Бажання має
Кожен з нас лиш це одне
Нині. І воно здійсниться.
І не буде ця війна
Більше навіть всім нам сниться,
Як закінчиться вона
Повністю, цілком назавжди,
Бо тоді настане в нас
Мир, що буде з нами завжди,
А не тільки певний час.
Будемо ми з ним, він з нами
В Україні дорогій,
Тій, якої ми синами
Й доньками є всі у ній.
Євген Ковальчук, 17. 10. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999360
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2023
автор: Євген Ковальчук