Вклонились квіти у саду
У вічної пошані.
Росою вкритих, твоїх босих ніг.
Та злива ще триває, у годині ранній
І погляд твій забути я не зміг.
Для тебе я залишу поряд
Своє серцебиття.
Щоб пам'ятала ранок на ганку
Хоч серце моє, вже не своє від горя
Я не залишу тебе тут одну.
Ми знов з тобою у полоні
Весняного дощу.
Хоч сльози неба не на часі нам.
Я пам'ятаю квітку у твоїй долоні
І за цю пам'ять, я, життя віддам.
Євген Кравцов ©️
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999369
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2023
автор: eugenemorel4