Не питай мене ніколи
Чому душа моя сумна,
А серце крається від болю
Ця біль не випита до дна.
Не треба згадувати квіти,
Які цвіли в моєму саду.
Не варто знову ворушити
Мій смуток, йому важко правда...
І не питай мене, не треба
Які в гостях бувають сни.
Мій сон один - весна зелена
У перший рік, що без війни.
Євген Кравцов ©️
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999376
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2023
автор: eugenemorel4