Згрудніє листопад, загрубіє,
зашаріє сонце на межі,
відьмою посиплеться завія
і мороз наточує ножі.
Нині час прудкий та швидкоплинний,
вигорають ледь почавшись дні,
маковіють губи горобини,
що мені привиділись у сні.
Дай тебе нап’юся до знемоги,
серед не розхристаних снігів
до зими приводять всі дороги,
скільки б не лишалось наших днів.
25.11.23р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999385
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2023
автор: Микола Соболь