За лазуровим туманом
Річка міряє гладінь,
Морок лізе, щоб в омані
Утопити ночі тінь...
Рано-вранці, на світанні,
Як в росі зелена рать,
У повітрі запах п'яний,
І дзвіночки в лузі сплять...
Рушу підтюпцем, швиденько,
Вмию ноги у росі.
Так і виплигне серденько.
Очі тиші звідусіль.
Назбираю трав і квітів
Для чар-зілля, що зварю,
Та відлюдниці совіти,
Відьми Ївги, повторю.
У казан киплячий ніччю
Все хутенько покладу,
Під німим дрижанням свічки
Почаклую й відійду...
Як запіють треті півні,
Трунок має зваби дар!
А поїтиму опівдні,
Щоб роздмухати пожар.
Поведу тебе в діброву,
Де зітхає древній сич.
Я - панянка чорноброва,
Файний легінь ти - панич!
Закручу тебе у танці,
Поцілую, обійму...
Зілля вип'єш те, що в чарці,
Я ж заграю у сурму.
Запалає жар у серці
Не на мить, а на віки.
Ми потонем в круговерті
Поцілунків пломінких.
Chara Vinna
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999395
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2023
автор: Chara Vinna