В муках душа місця не має,
А серце б'ється без зупину,
В середині воно ридає,
За нашу неньку Україну.
Матінко наша, земле рідна!
Багато горя ти зазнала,
Захід в сльозах, у крові східна,
А в центрі зрада спрацювала.
Супроти ворогів велично
Стоїш ти і чути вічний крик.
Жага життя твоя практично
Нами керує як керівник.
В історії твоїй правдиво,
З свободи виросли нащадки,
Щоб на землі жити щасливо
Тобі служить дітям на згадку.
Ми, українці, вільні люди,
Слово велике – наша зброя.
Сьогодні, завтра і повсюди
Вклоняємось перед тобою.
Бо нам сам Бог допомагає.
Запам’ятай це, Україна!
Тебе ніхто вже не здолає
І не поставить на коліна!
25.11.2023.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999424
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2023
автор: Мирослав Манюк