Тривожить світанок війною,
Знову кляті шахеди гудуть.
Мир дається значною ціною,
А ординці чинять вбивчу суть.
Осколки, як джмелі літають
І руйнуть будинки на шляху.
Вбивчо у повітрі кружляють,
Наганяють на людей жаху.
У небі лунають сирени,
Тривогу в наші душі несуть.
Кров'ю стікають голі клени,
А кляті вибухи землю рвуть.
Біснується московська орда,
Вони людську кров проливають.
Плаче жінка вже не молода,
Недолугі душу вбивають.
Розсіється від сонця туман,
Отримаємо перемогу.
Буде вирваний орди бур'ян,
Вдячну молитву складем Богу.
©: Віктор ВАРВАРИЧ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999471
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2023
автор: Віктор Варварич