В однім класі мудрий вчитель
Учнів всіх навчав:
Як розв"язувать рівняння
Він їм показав...
Клас уважно дуже слухав,
В зошитах писав...
Лиш Іван косу до парти
Сусідці в"язав...
Зрозуміли тему учні,
Склали алгоритм,
А Іван уже сусідці
Показав язик...
Два рівнення учні сміло
Розв"язали самостійно,
А Іван у цей же час
Майстував якийсь каркас...
Вчитель ввічливо поглянув,
Учнів запитав:
Чи у кого є питання,
Хто ще не пойняв?
Зрозуміли всі: чудово,
Каже вчитель:"Молодці,
А тепер Іван на дошці,
Зробить висновки прості!"
Вийшов той Іван спокійно:
Крейду в руки взяв,
І рівняння, що на дошці
Довго розглядав...
І подумав;"От улип,
От тобі й попався,
П"ятірнею лоба витер,
За рівняння взявся:
Він його і так, і сяк
Розглядав очима,
І руками його гладив,
Дістав і плечима...
Як розв"язувать його
Наш Іван не знає,
На сусіда і сусідку
Скоса поглядає...
А ті дивляться на нього
І сміх їх аж душить,
Може видумщик Іван
Те рівняння вкусить?
"Ну ж бо, ну ж бо наш Іван
Не хитре ж рівняння,
Як же будеш ти рішать
Домашні завдання?"
В кожнім класі певне є
Отакі Івани,
Не навчились розв"язать
Жодного рівняння!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999511
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2023
автор: геометрія