Ти знаєш: ще не затягнулись шрами,
Бо сни пророчі у реальність не вплелись...
Уста торкнулись неба молитвами,
Тоді на мить затихли - сльози полились...
Коли побачу, знову онімію.
Лиш серцем обіймУ... І зразу ж відірву!..
Не маю права я на цю надію,
Теплом сповиту, мов дитя. Та все ж живу!..
25.11.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999513
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2023
автор: Женьшень