Розмова

Чому  всміхаються  до  мене  зорі
Тихенько  шепчуть  щось  мені
Підморгують,  чарують,  мимоволі
Милуюся  їх  неземній  красі.  
...  Сьогодні  добре  так  мені
Душа  радіє  і  сміється
Тебе  чекає...  і  здається
Що  ось  ти  зараз  будеш  тут.  
Мій  захисник,  моя  надіє
Я  знаю,  вороги  підуть
Війна  зкінчиться  неодмінно
Ти  тільки  бережи  сумлінно
Кордони  наші  там,  я  тут.  
Вкраїну  зберегти  поможуть  друзі
Що  пліч-о-пліч  з  тобою  йдуть
Лиш  чистоту  свого  кохання
Зародженого  тихо  на  світанні
Не  розділить  на  мідяки
Лиш  можем  ми,  і  я  і  ти.  
     Спустились  зорі,  почуть  розмову
Мої  ви  свідки,  мій  телеграф
Я  говорю  до  них,  й  надіюсь
Що  ти,  в  цей  самий  час
Угору  очі  підіймаєш
Зі  мною  ніжно  розмовляєш.  
Вони  все  бачать,  усе  знають
І  радо  нам  допомогають
Дивлюсь  на  них,  як  в  твої  очі
І  мало,  мало  тої  ночі
Щоб  все  повідать,  розказать...  
Я  буду  завжди...  тебе  ждать  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999529
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2023
автор: Таня Навроцька