Він так завзято говорив неправду,
Що й сам повірив сказаним словам,
І кинувшись в розпусту з головою,
Та будучи обманутий собою
Він опинився з нею сам на сам.
Але і в дзеркалі розвінчаних ілюзій,
Не скинув маски визнавши обман,
Пожбурив в скло іронію, мов камінь
І в тріщинах його, в дзеркальних шрамах,
Втішався стоголовістю тиран.
18.11.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999585
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2023
автор: Володимир Каразуб