Вийшов на хвилину на зв’язок.
Заявити світу, що живий.
Подрузі сказати, що: «Все ок!»
Ранок – не підняти голови…
Вдосвіта підбили другий танк,
Не пройти броні тут – як не пре.
День і ніч – гарячі від атак.
А довкруг – холодне все й сире.
У тривозі ціпеніє тил.
Гучно нині. Чути бух та бух.
Ти – не хибиш. Адже командир.
Вже ворожі танки – просто брухт.
Через дощ чи хвилювання змок –
Та відбили злу атаку ви!
Прошу, повертайся на зв’язок.
Заявити світу, що живий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999671
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2023
автор: Білоозерянська Чайка