Ой, минули ті роки,
Ой, минули...
Як були ми молоді,
І красиві...
В школу ми ходили всі,
Ой, ходили...
І уроки вчили всі,
Ой, учили...
На перервах усі ми
Розмовляли,
І у ігри грали ми
І дружили...
Ой, же гарно нам було,
Ой, же гарно,
Все навкруг для нас цвіло,
І не марно...
А ще Божий кожен день:
Був нам в радість,
І дзвінків той щирий "дзень",
Був цікавий...
І в колгосп ходили ми,
Ой, ходили...
Працювали там і ми,
Працювали...
Ой, минули ті роки,
Ой, минули...
Не вернуть нам ті деньки,
Пречудові...
Ой, далеко ті роки,
Ой далеко...
Залишилися думки,
Як в лелеки...
Непомітно старість нас
Вже впіймала...
Зморшок додала вже нам,
Та вона усе ж ще нас не злякала...
Важко стало вже нам жить,
Відчуваєм...
Споглядаєм усе ми,
Змін чекаєм...
Постаріли, звісно, ми,
Постаріли...
Розгубили сили ми,
Все ж живі ще...
І допоки ми живі,
Ще працюєм...
І дітей, і внуків ми
Розумієм...
Слава Богу й пам"ять є,
Це доречі...
І готові знову ми
Підставить плечі...
Хоч минули ті роки
Пречудові...
Та допоки ми живі
Йти готові...
Ой, минули ті роки,
Ой, минули...
Відчуваєм їх таки,
Й тихі стали...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999707
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2023
автор: геометрія