Не віддам я тебе

Не  віддам  я  тебе,  навіть,  цілому  світу,
Не  віддам  вже  нікому,  ти  –  серце  моє.
Ніжний  янгол,  даруєш  квітками  увиту
Вкотре  душу  і  небо  без  хмар  осяйне.
Не  віддам,  щоб  не  сталося,  вірю  у  диво,
Крізь  життя  чорно-біле  ти  колір  несеш.
За  тобою  весна  розгорілась  бурхливо
І  сідлає  між  зорь  вже  Пегаса  Персей!
Не  віддам  я  тебе,  о  моя  Андромедо,
Ні  вітрам  божевільним,  ні  хтивому  сну.
Ні  байдужим  до  щастя  колючим  прикметам,
Що  живе  без  вагань,  як  завжди,  полоснуть.
Не  віддам  я  тебе,  наче  скарб  найцінніший,
Затулю  від  постійних  зурочень  атак.
Ти  –  мій  голос,  що  рветься  на  волю  із  тиші,
Я  тебе  не  віддам,  я  без  тебе  –  жебрак…

20:45,  05.09.2017  рік.

Зображення:  http://wallpapers.99px.ru  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999710
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2023
автор: yusey