Раб кохання

Вона  красива,  наче  перший  сніг.
Жаданіша  завії  на  світанку.
Для  неї  кави  зранку  філіжанка,
увечері  впаду  до  нейних*  ніг,
скажу:  «Царице,  вибір  за  тобою»  –
вона  ж  сипне  холодною  югою
чи  спепелить  мене  байдужий  сміх.
Іще  не  знаю.  Але  якось  буде.
Хай  захолодить  моє  серце  студень
чи  плазуном  лишуся  її  втіх.
То,  певно,  небо  так  рабів  карає  –
напризволяще  відпустивши  плаєм.
І  душі  в  прірву  скочуються  їх.
29.11.23р.
*Нейних  –  її.
Фото  з  інтернету  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999749
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2023
автор: Микола Соболь