Поливає Бог із неба,
Цього нам уже не треба.
Вже напилася земля,
Дощ же л'є ніби з відра.
Вже й колеса під водою,
А вода мов з джерела,
Б'є й що бачить залива,
Не зима це, а весна.
В лісі проліски цвітуть,
Вже й тепла всі люди ждуть.
Вже морози відступили,
Знов дощі заморосили.
Знов з природою мудруєм,
Знову ми експериментуєм.
Нас Чорнобиль не навчив,
Горбачов теракт зробив.
Кліматом ми не керуєм,
Ми планету лиш руйнуєм,
Кінець світу наближаєм,
Себе Богом відчуваєм.
https://dnister.in.ua/articles/276001/tragichnij-eksperiment-z-chornomorskim-regionom-priroda-sam-na-sam-u-protistoyanni-z-vijnoyu
https://www.unian.ua/ecology/ecologyclimate/2289644-klimatichni-viyni-jurnalisti-namagalisya-zyasuvati-hto-j-vinen-u-stihiynih-lihah-priroda-chi-lyudina-video.html
https://www.epravda.com.ua/publications/2021/10/11/678636/
https://amnu.gov.ua/noosferne-myslennya-vernadskogo/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999760
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2023
автор: oreol