КВІТНИК, ЯКИЙ БОЛИТЬ
(Відповідь на коментар Стафанії Терпеливець до вірша «РОСТУТЬ МОГИЛИ»)
Ростуть могили, краю їм нема,
Садити їх нам ворог помагає,
А не росли б, якби не ця війна,
Щодня наш цвіт в могили ті лягає.
Ростуть могили, дуже прикро нам…
Щоб Бог поміг війну цю зупинити,
Щоб шлях в могили не лягав синам,
Аби наш цвіт щодня не хоронити.
Ростуть могили, квітнуть, як квітник,
Їх скроплюють сльозами, як водою,
Не догляда за ними садівник,
І кожна пахне горем і бідою.
Ростуть могили, ліку їм нема,
Ростуть щодня, стає їх більше й більше,
Могили свіжі, но́ві імена,
А нам від цього защораз прикріше.
Ростуть могили, всюди ж бо ростуть,
Та ми хотіли квітники садити,
Щодня із фронту ко́гось – та й везуть,
Бо він поліг, а мав ще жити й жити.
Ростуть могили, цвіт лягає в них,
Домівкою стають вони героям,
І жоден з них пожити ще не встиг,
Їх кожен день наповнювався боєм.
28.11.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999761
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2023
автор: КОРОЛЕВА ГІР