Листопад, листопад
я шепчу невпопад…
багряніють десь
щастя листочки,
покохала його
у осінній красі,
він залишив
одні заморочки.
Листопад, листопад
я шепчу невпопад…
шурхіт листя
мене зігрівав,
я всміхалась тобі
і співала пісні,
ти букети з листочків
мені дарував.
Листопад, листопад
я шепчу невпопад…
де краса твоя
ділась багряна?
Я любила тебе
й небо ще голубе,
говорив ти мені,
що кохана.
Листопад, листопад
я шепчу невпопад…
зігрівав шурхіт
душу і тіло,
цілував, милував,
обіймав, дивував,
був надійним,
здавалось, і смілим.
Листопад, листопад
я шепчу невпопад…
де листочки,
що так зігрівали?
Ти забрав із собою
в незвіданий край,
ти кохав і я теж
покохала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999772
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2023
автор: М_А_Л_Ь_В_А