(п"ятистопний анапест з цезурою)
Ці тривоги мої, що постійно так серце бентежать,
Йдуть у думи сумні та приходять до мене не вперше,
Розлетівшись навкруг, наповняють і простір, і хату..
Я тепер не засну, бо думок тих до ранку багато..
Надворі заметіль та лягає на землю пороша,
А у дім звідусіль йдуть тривоги сумні й нехороші,
Бо триває війна та ще обстріли сильні щоденні,
І не кожен із нас у ній виживе, й буде спасенним.
Доведеться не всім святкувати війни перемогу,
Проте змушені ми аж до неї пройти цю дорогу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999872
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2023
автор: Ольга Калина