Весь світ охопила пожежа,
Але тобі вдалось мене врятувати,
І ця мить, болюча, бентежна
Нами почала керувати.
На що тільки не здатні дурні
Заради здійснення мрій,
І здається мені
Я попав у їхній же рій.
Вона зіграла в злий жарт,
Примусивши відчути кохання,
Але напевно ж це фарт
Відчувати страждання.
Думки ночами влаштовують бій
З крихкою душею,
І не важливо, чи чую я біль,
Мене все одно змішали з землею.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999874
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2023
автор: Повнолуння