*****
Доленьку лихую, що до нас прийшла,
Подолаймо разом, щоб вона пройшла!
Разом всі ми – сила, що здолати може
Доленьку лихую точно, а не може.
Лиш їй не здаваймось! Лиш їй не корімось!
А, всі об’єднавшись, впевнено борімось!
Сил всіх докладаймо тих, що ще є у нас,
І не відступаймо ні на крок в цей час
Вкрай важкий, неначе камінь, мов гора.
Всі борімось сміло! Й прийде та пора,
На яку із нетерпінням ми чекаєм,
Ту, яку зустріти в себе так жадаєм,
Що не висловити й жодними словами,
Та настане час, коли усі ми з вами
З нею будемо. Настане світла мить
Ця, бо лихові собі нас не скорить.
Адже маємо в собі незламний дух.
Кожен з нас у серці – справжній відчайдух.
Не страшнеє нам ніяке горе,
Адже кожен з нас його поборе,
Всіх доклавши сил, які тримає
У собі, і сумніву не має
В тім ні краплі. Лиш борімось, всі
Об’єднавшись! Ув усій красі
Прийде світле, щасне майбуття
В край наш і у наше теж життя.
Разом з ним ми будемо всі жити
І повік не будемо тужити,
А радітимемо лиш щомить,
Доки в грудях серце стукотить.
Євген Ковальчук, 19. 10. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999880
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2023
автор: Євген Ковальчук