Біла орхідея
дивиться на сніг –
мов питає: «Де я?
У чиєму сні?
Білі оксамити –
аж за небокрай.
Сніжні зорецвіти!
Зримий оком рай!
Солодко й тривожно
мріється мені,
милуватись можна,
доторкнутись – ні…»
Бо магічним колом
міліметри скла
відділяють холод
від її тепла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999939
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2023
автор: Світлана Себастіані