Те що зламалось, тягне за собою?
А ти візьми і відпусти.
Насолодитися дозволь собі, собою,
І йди, ступай свій крок, до мети...
Те, що відболіло, не відпускає?
А ти змирися і пробач.
Повір, ідеальних людей немає,
Кожен, набирається досвіду, на тлі своїх, невдач...
І хто би що тобі не радив,
Коли розкажеш "про проблему",
Ніхто тебе в житті не зрадив,
Це ти, зробив з цього, дилему..
А сенс у всьому все ж таки є.
І зрозумієш його, коли вже воскрес.
Кожен цінує лиш "себе" і "своє",
Навіть якщо вдалося злетіти і впасти з небес..
©Наталія Малярчук
(12.07.2023)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999984
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2023
автор: Наталія Малярчук