Люблю я світ,
хоч це скриваю.
Люблю я всіх,
хоч і ніхто не знає.
Люблю я ворогів,
бо і без них нема життя.
Люблю я штиль вітрів,
бо в них літа моя душа.
Люблю я дощ,
бо в нім мов я не я.
Люблю я сніг
бо він як пудра та смачна.
Люблю я землю
вона найбільша в нас краса.
Люблю я ріки
вони ж сполучують далекі города.
Люблю я квіти
хоч і без них земля-краса.
Люблю траву
вона як квіти-теж краса.
Люблю я очі голубі
що бачу уві сні.
Люблю я волос той русявий
що пахне як тії квіти на землі.
Люблю голос
що рветься із душі.
Люблю я все-
це крик в маленькій голові.
Любити й буду як помру
хоч і на небі хоч в землі
ніколи не забуду!...