дивна річ. раніше я писала, як божевільна, по 2-3 вірші щодня. так тривало певний час, а потім виникла думка: коли почнеться липень, все закінчиться. і от. наврочила, чи що. відчуваю, ніби закрився якийсь "канал", який відкрився рівно на 14 днів. не те щоб я не могла писати. можу. але нема "контакту". не можу це описати. порожньо чомусь. тому й щоденник прозою. викидаю його, щоб побачити ситуацію збоку, віддалитися від неї, досягнути "ефекту відчуження".
p.s. Боже, зроби так, щоб в мене були глюки, щоб мені все це примарилось.
-спроба посмішки-
***
Снився поцілунок із малознайомим персонажем (не знаю, хто це був) на очах у мого колишнього. думала в той момент взагалі про іншу людину. отак все заплутано. змішані почуття. було відчуття, що зрадила. але не колишньому, а тому, про котрого думала.
***
музика: О. Пономарьов "Минає день", Ольга Богомолець "Напитись голосу твого"
|
|