Епіграф(мотто):
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174775
Я протиріччя об'єднав,
Це я весь День лиш Ніч кохаю,
І серденько своє віддав
У небо зоряне з відчаю!
Я бачив той фатальний злет,
Це я від зрад відмежувався,
І, хай поганий я поет,
Та в зорепаді я кохався!
Я маю дивних слів плече,
Це я вНочі про День зітхаю,
І в грудях сильно так пече
Не просто так, - бо я кохаю!
Ти мусиш все про мене знати,
Це ти - мій День і Моя Ніч,
І можеш щиро зазіхати
На мого серця дивний спіч!
То ж відчини у душу дверці,
Це ж ти чекаєш вечори,
Зійшла щоб в небі зірка-серце,
Й для тебе сяяла згори!
Колись я з неба повернуся,
То буде День, а може Ніч,
Й до тебе ніжно пригорнуся...
Бо я кохаю - ось в чім річ!
02.03.2010
Оценка поэта: 5 Как же хочется, чтобы такое посвящали мне!!!
Serg відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
День и Ночь в небесах - утверждают ханжи...
Но, Надежда, Вера, Любовь - из души!
День и Ночь помни истины верную суть
И за дверцу души заглянуть не забудь!