Я відчуваю тебе, на відстані,
мов корабель, який чалить до пристані.
Я бачу, тебе щораз, закриваючи очі.
То в Трускавці ми, то ми у Сочі.
То на фіналі, за сина, разом вболіваєм.
То із дерев, ми врожай обриваєм.
То ми цілуючись, ходимо гаєм.
Все це називається, мабуть що раєм.
Бачу тебе, дружиною, люба своєю,
І мрію, щоб була, ти лише моєю.
Вуликом стань, чарівним, моїм кредом,
щоб я, повертався до нього, із медом.
Щоб ми літали обоє, на крилах любові,
Для цього потрібно, обом, бути у змові.
Щоб ми довіку, обоє єднання цінили.
А Бог дав наснаги, життєвої сили.
Щоб двох діточок, небеса подарили.
Любові нектар, як джміль, з квітів пили.
Що треба для цього? у мене спитаєш!!
Та впевнений я, що ти про це знаєш!!!
