Розкажи мені казку про дивне Кохання,
Що живе у тобі духом праведних мрій,
Та й почуєш із уст моїх щире зізнання,
Бо давно і навіки я є лише твій!
Намалюй мені літо всіх наших стосунків,
Теплим дощиком радощів світлого дня,
Та й побачиш веселку моїх візерунків,
Що блукають по небу з самого рання!
Розстели почуття по життєвому полю,
Розквітають в нім квіти, мов діти мої,
Та й відчуєш бажання отримати долю,
Що вже спільна для нас і співає пісні!
Я Кохання своє розчиню у світанку
Колоритом барвінку навіяних снів,
Чорнобривцями квіток і цвітом романку,
Та найбільше - теплом твоїх радісних слів!
Я сплету з них думки, скопаю джерельце
Та й нап'юся відлунням гірської роси,
Щоб в долонях твоїх моє билося серце
Й поцілунки духмяні - диханням краси!
25.06.2010
розкажу тобі казку про дивне кохання,
в кожнім слові -веселка,в кожнім звуці -лиш ти ...
ми з тобою удвох, до п'янкого світання,
побудуєм у щастя незримі мости ...
Неодмінно заберу до скарбнички!!!!!!!
Serg відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00