Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Макієвська Наталія Є.: Біля хати, в самотині, зажурилася калина… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ганна Верес (Демиденко), 29.02.2016 - 20:36
Дійсно, старенька хатина, ніби пам*ятник пережитому. Гарна і тема, і виклад.
Макієвська Наталія Є. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Ганно! Так мені жаль, що села не розвиваються
Наталя Данилюк, 11.02.2012 - 15:16
Бачу,і Вам болить ота святиня родинна-старенька покинута хата... Та все ж тішить таке світле і оптимістичне закінчення-значить,завжди вірите у найкраще. Ви-молодчинка!
Макієвська Наталія Є. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ДЯКУЮ.На жаль залишилося по порогом дитинства...зрізане коріння
Макієвська Наталія Є. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. Так дійсно. Вірш написаний з "натури", після поїздки до села, де мене туга взяла, після того, що я побачила. Все стоїть розвалене ферма, свиноферма, а колись передовий колгосп був
Макієвська Наталія Є. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. На вихідні проїхалася по селам, то така туга взялася, скільки покинутих хат стоять , таких самотніх і нікому не потрібних. Ось були би вони біля Києва! То миттю розкупили б!
Макієвська Наталія Є. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо. Надежда умирает последней
Макієвська Наталія Є. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дяки.У мене білі вірші, де немає ні ритму,ні рим , а є велике серце і душа в цих рядках. Багато римують, що попало Я не поетеса, тільки вчуся, у мене все таке "кульгаве". |
|
|