І знов здіймалось ввись твоє знамено,
Будила з сну "Червоная калина" -
У вишивках й святкових гобеленах
На подіум народів йшла Вкраїна!
Великий дух великої держави
В серцях людських ожив знову по праву,
І впали віковічнії кайдани.
Від Львова і до Києва за руки
Взялася, ненько, освятивши Злуку,
Заговорила збуджено Майданом.
Святая земле, рідна моя мати,
Обпалена вогнем смертельним пекла,
Ти перша в світі засудила атом
Й закликала усіх, поки не смеркло!
Игорь, здОрово!!!
Одного не пойму, почему "Від Львова і до Києва", а остастальное, что "подарить"?
То, что я против навязывания языковых приоритетов, совершенно не говорит о том, что я против суверенности и государственности. Люблю твой патриотический настрой, так кумарит эта безразличность вокруг, как в "Садко": "что воля, что неволя - все едино..."
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Аля, у мене сонети на історичну тему, а 22 січня 1990року, якщо ти пам"ятаєш, патріотична молодь в День Злуки створили живий ланцюг від Києва до Львова, символізуючи тим події об"єднання УНРіЗУНР в єдину державу. Минулого року в цей самий час на мості Патона живий ланцюг об"єднав два береги Дніпра. Це вже історичний факт і ніхто нікому нічого не віддасть. Спасибі
Да поняла я, Игорь, о чем речь! Потому и спрашивала:"и это все?!", а дальше-то? 
