Післяхайямівські роздуми за столиком стилізованої в Середньовіччя кнайпи (жартівливе) .
Сиджу в сум"ятті я навпроти глека, -
немов у дзеркало дивлюсь.
І так обом нам порожньо, далеким, -
було. Й нелегко від спокус.
Життя дало нам вдосталь, маловірам, -
ущерть джерельної води,
вина - рікою повною, без міри -
і в горло, і по бороді.
Одна у нас обох альтернатива:
розбитим бути на друзки,
чи невід"ємними від колектива
триматись купи, мов дружки.
Один із ним фінал на нас чекає -
у прах і попіл домовин...
Його - ще злотом заповнятимуть глитАї,
мій спокій - згіркне, мов полин.
...............................................
( хильнувши ще трохи)
Та все ж, втішаюсь, маємо відмінність:
він - сповнився чи спорожнів,
а я ж, затям, - цього першопричинність -
чи випив я, а чи - налив.
...............................................
( хильнувши ще трохи)
І, мислю ще - якщо його сховають
під ночі темним пологом,
я можу стати тим, хто відшукає,
ну... (заглянувши у глек) тим же археологом.
...шкода, що Ви у Луцьку...далеченько. Як зберетесь і Львів, - скажіть...хильнемо вина разом)))
Лариса Іллюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Добренько! Наразі у планах нема - зараз я опікуся своїми меньшенькими - їм по три роки, тож виїхати більш-менш на значний час не виходить. Але на літо планується - я сподіваюсь...