Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Костянтин Куліков: А янголи над цвинтарями мертві… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Аника Голубенкова, 17.11.2011 - 19:18
немає відстані, що більш неподоланна,ніж вічність. та долає Смерть всі відстані. така вона гуманна і людяна (на свій кумедний лад)... а може то вона з нас всіх сміється, бо їй, самотній і сумній, здається, що тлінне все: кохання і печаль, і всі на світі інші почуття, і пресловуті два квадратних метри, і янголи над цвинторями мертві... Костянтин Куліков відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не треба сліз, вони тут не до чого...
Talia, 28.11.2010 - 20:26
Ангелов мёртвых каменны лица, И ничего им больше не снится, Нет сил из мрака вырваться больше Сквозь толщу пепла и тлена толщу. Что без тебя мне делать, как жить, Как по реке теперь дальше плыть?! Как мне смириться с судьбою такой?! Лучше лежать там, где полный покой, И ни о чём не заботясь, забыться, Тёмной, сырою мне станет светлица. Только теперь уже всё равно, Нам вечно вместе быть суждено. Буду лежать я в земле с тобой рядом, Ветви над нами тенистого сада… Corvin, 27.11.2010 - 22:52
Сильно, Костя!... Так мало і так сильно! Ось де треба повчитись: не встигаєш втомитись читанням та досить для вражень!... Браво!
|
|
|