Поезія - це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.
Ліна Костенко "Страшні слова..."
Незнана ніжність списана в вірші,
Солодкий подих неприкаяного серця,
Гармонія стихії, ніжності в душі,
Які ніколи не програють в герці...
Поезія - відрада чиста в будні дні,
Гарячий подих збуреного вітру.
В поезії лишаємось завжди живі
Й ніхто тих слів ніколи вже не витре.
14.01.2011 року Львів
"Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу"... Ці слова Ліни Костенко найчастіше спливають в моїй голові.
А вірш, як завжди, чудовий!
jaryj відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Кожен щось намагається додати якесь нове визначення магічному слову "поезія"
Це не тільки ніжність, відрада, подих збуреного вітру, але й для багатьох з нас, частинка життя, причому -краща. Тут можна хоч вилити душу поспілкуватись, заспокоїтись. Дуже гарно!
