Уважаемые жители и гости ГОРОДА ДЛЯ ВСЕХ!
Будем кратки.
Социальная сущность перенесла много потрясений в связи со срочными строительно-монтажными работами.
Особенно сложным оказалось для неё испытание разбушевавшимся креативом.
Потому, пока она отлеживается на диванчике и рефлексирует, - о личном.
++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
Шановні україномовні автори!
Дякуємо за підтримку та чудові вірші, що виконані у варіанті справжньої української мови.
Особлива подяка Софії Кримовській за підбірку віршів.
Любов Бенедишин
Серпневій жінці
Перебирає дні звичайний рік,
Скупий на миті радісні… Одначе,
Хто серпнями вимірює свій вік,
У того серце – щедре і гаряче.
Хто сіє вічне, пожина своє –
Душа у того світла й неостигла.
Дарма, що осінь завтра настає,
А літо відпочити знов не встигло.
Що сумно мріям і тривожно снам,
І сподівання – з сумнівом у парі.
Хай стане ясно й високо думкам.
Хай довго не пасує слово «старість».
Повір у диво! І дивись на світ
Очима найщасливішої жінки.
Хай множиться врожай прожитих літ.
Хай будуть ще багатшими обжинки!
Олексій Тичко
В мареві бажання
На руках без втоми я несу міледі,
Східцями угору до м’яких перин.
Свідки тільки стіни і амури в небі,
Будемо ми справжні – маски геть і грим!
Ніжні, плавні рухи в них вмирають давні.
Хвилювання, боязнь ніби в перший раз.
З головою весь я у кипучій магмі,
Не погасле світло, не турбує нас.
Твій гіпюр і бісер будуть зараз зайві,
Рухи – ритуали, грацій менует .
Танець тіл по колу у гарячій лаві,
Вперше не востаннє, чую комплімент.
У блаженстві п’яні і слабкі у втомі,
Зовсім не турбують види у вікно.
Обриси туманні, відчуття бездонні.
Тонемо насправді, тягне нас на дно…
Василь Кузан
Ти сама себе боїшся...
Ти сама себе боїшся.
Ти приховуєш від себе
Те, що проситься назовні,
Що просвічує крізь очі.
У обіймах перевтілень,
У цупких лещатах серця
Ти собі здаєшся німбом,
Ніби ти не з того тіста.
Ти боїшся доторкнутись,
Щоб не вирвались бажання,
Щоб не вихлюпнула спрагла
Недоторканість ілюзій,
Ненаситність твого тіла.
Відчуває плоті трепет,
Неповторність ненаситі,
Руки, муками прибиті
До хреста моралі. Звідки
Ти принесла в гори груди
Повні присмаку прощання?
Може здатися, що сонце
Цим дощем вмиває руки.
Може ти не можеш більше –
Провокуєш нам розлуку?
Може, легше розминутись
Ніж лишитися собою?
У ваганнях прячеш ласку
Щоб не гралася зі мною.
Ти сама себе боїшся...
Може тінь твоєї тіні
Десь зустрінеться зі мною
У палкому поцілунку?
Може тінь твого бажання
Обійметься із моєю?
Ти шукаєш тих стосунків,
Що вростають у майбутнє.
Я з майбутнього вернувся,
Щоб тебе зустріти нині.
Але ти себе боїшся.
Ти народжена зі страху.
Ти палке моє кохання
нині кинула на плаху...
Віктор Кучерук
Дружині
Наша молодість – ні, не пройшла,
А шумить обважнілим колоссям.
Тільки чорне колись, як смола,
Стало срібним і рідшим волосся.
Тільки я не про це, не про це
Хочу тихо сказати слівце.
А про тебе ласкаву, в’юнку,
Як вода у струмку говірку.
Наша молодість – чиста криниця,
Неповторна, цілюща вода.
Вона досі мені іще сниться,
Як і ти - все життя молода.
Тільки годі про це вже, -авжеж
Не забув я і ти, певно, теж
Синюватого обрію жар
І невмілих цілунків нектар.
Наша молодість – славна пора, -
Вона старості є запорука.
Обнялися утіха й жура,
Коли пестив нарешті онука.
І сьогодні йому вже, йому
Розкажу й заспіваю візьму
Про минулі веселі часи,
Якщо дозвіл на це ти даси.
Наша молодість - ні, не мина,
Поки в душу приходить неспокій
Вже давно у життя довжина
Не залежить від кількості років.
Тільки я не оці, не оці
Хотів мовить слова у кінці.
А про тебе єдину – оту
З ким сьогодні ділю самоту.
уже исходя из этой фразы, можно ставить крест на всём в этом мире...
Кстати, это неправда!!!!!! Не всегда, и не во всём!!!! Зачем себе ломать жизнь? Не понимаю.
Dragon`s_smiles відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Следующий конкурс - по сказкам. Можно пробовать новое - то, что Вы и хотели.
Будете участвовать?
Перечитала все комментарии на странице - очень странная реакция на подборку неплохих в принципе стихотворений на хорошем украинском языке.
Действительно - читателей можно отнести в группу резко исчезающих меньшинств.
А некоторых вообще к чтению привлекают исключительно комментарии.
Ваше желание затеять ссоры внутри группы очевидно.
ВЫ ЧТО УЖЕ ТРОНУЛИСЬ???????? Что это за бред? Как Вы меня вообще поняли? Даже не представляю!!! А это что:
IgorKo, как журналист, должен владеть навыками ведения конструктивного диалога.
Какая разница у кого какая профессия? Да вообще какая разница кто пишет? Главное - "что?"
и не нужно вбивать колышки в наши отношения с Аллой Мегель.
Кто ЭТО вообще пишет? Это Вы? Или очередная голова? Да вы сами себя рассорите все, если так дальше пойдёт! У меня с Аллой Мегель уважительные отношения, зачем мне её с кем-то ссорить?
И это проявляется сейчас в Вашей манере советовать. При все Вашем искреннем негодовании по поводу наших ответов, Ваше желание затеять ссоры внутри группы очевидно. Этим же пахло и в прошлый раз. Надеюсь на одно - что Вы это делаете неосознанно. Не осознавая присутствия в Ваших словах просто-напросто пустой дыры, которая вбирает в себя наше время и силы.
КАКОЙ МАРАЗМ!!!! КАКОЙ МАРАЗМ!!!!!!! ААААААААААААА!!!!!!!!!!!!!! ЧТО ПРОИСХОДИТ??????????
Dragon`s_smiles відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Человека можно пригласить на диалог. Но нельзя заставить поддержать беседу.
В словах IgorKo есть смысл... я бы не советовал отбиваться "козырями", а взглянул бы на его текст с позиции "а нет ли нигде дыр в системе конкурса?"... я имею в виду, что вся информация может быть намного полезней чем кажется на первый взгляд. К тому же со слов alla.megel можно подумать, что для IgorKo не свойственно высказывать мысли с такой позиции. Что-то же его побудило написать это
Dragon`s_smiles відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дыры есть всегда и во всем. Имеет смысл обсуждать что-либо на уровне беседы, а не насмешек.
IgorKo, как журналист, должен владеть навыками ведения конструктивного диалога.
А что до "козырей" - у Вас тоже есть дыры.
И это проявляется сейчас в Вашей манере советовать.
Давайте будем немного уважительнее друг к другу и диалог получится.
и не нужно вбивать колышки в наши отношения с Аллой Мегель. При все Вашем искреннем негодовании по поводу наших ответов, Ваше желание затеять ссоры внутри группы очевидно.
Этим же пахло и в прошлый раз. Надеюсь на одно - что Вы это делаете неосознанно. Не осознавая присутствия в Ваших словах просто-напросто пустой дыры, которая вбирает в себя наше время и силы.
Пане Ігорю! Що це з Вами сьогодні?!! Завжди такий доброзичливий, щось Ви не в гуморі нині. Я теж належу до когорти вільних журналюг (хоч не дуже радію, коли мене так називають), чи ж нам з Вами не знати, наскільки відносні усілякі регалії та звання! Особливо з огляду на сьогодення. Особисто я рада критиці. Та все ж заходжу на сторінку критика й дивлюсь його вірші. Подобаються - критику враховую, ні - ігнорую. Рідкісна, скажу я Вам, можливість отримати відразу відповідь "а судьи кто?". Жюрі визначене, заходьте, читайте, погоджуйтесь чи ігноруйте. Мені особисто ця гра до вподоби, вже не терпиться деяких учасників розсекретити і почитати ще.
Dragon`s_smiles відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рассекречивание случится только с согласия конкурсантов. Прошлый конкурс показал, что готова назвать свои имена половина участников конкурса и та же ситуация с жюри и организаторами.
Вот хорошо, что улыбка Дракона, что ни говорите!
Каждый видит свое!
Выдумщице ника - респект!