Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олена Іськова-Миклащук: Як важко бути Вчителем в селі… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олена Іськова-Миклащук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Правда часто така
Олена Іськова-Миклащук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
і на шляху "до якісної освіти" знищуються всі попередні надбання, та закриваються школи. А там і до "закриття"(вимирання) села недалеко
Олена Іськова-Миклащук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я не чарівник, я просто учусь. Хоч думаю собі так, якщо після випуску мої учні не поривають спілкуватися зі мною, це про щось та й говорить alfa, 29.06.2012 - 15:47
Вчитель - це не професія, це спосіб життя. А якщо вчителів не стане, то на кого надіятись? Адже Ви і є тими людьми, в руках яких майбутнє країни. Щасти Вам!!! Олена Іськова-Миклащук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. Намагатимуся виправдати довіру тих маленьких оченят
Олена Іськова-Миклащук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, комусь вигідно, щоб вчитель був рабом, бо раб виховує раба
Наталія Ярема, 11.04.2012 - 15:01
Напевно...Я вчилась у селі. І всі вчителі, яких присилали в село після університетів-інститутів просто втікали назад у Львів. У нас не було історика, вчителі іноземної мови, географа. Досі відчуваю це...Ніхто на жертви великі не ішов. Залишались тільки місцеві, які жили з діда-прадіда. І взагалі люди завжди шукають легшого життя...А вірш гарний !
Олена Іськова-Миклащук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
зараз такі реформи, що "прости ГОсподи". Діток шкода. Я була відмінницею, але мабуть з такими підручниками і такими вимогами просто забила б на навчання, так як це робитьзараз основна маса. Здається ведеться цілеспрямована "дебілезація". Бо думаючі--їм нідочого
Валентин Бут, 22.02.2012 - 22:07
Дуже зачіпає. Дуже. А щодо перспективи, то це від кожного залежить - від вчителів, від кожного з нас, незалежно, здогадуємось ми про це, чи ні,(краще б здогадувались) і, найперше, від самих дітей. Читав цю Вашу річ десь із місяць тому і так мені було тоді гірко, хоч плач. Саме оцей зачепив мене, змусив дивитись інші Ваші вірші, від чого отримую справжню насолоду. Дякую.
Олена Іськова-Миклащук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую і вам. Після таких слів з*являється віра в себе і ... надхнення
Ольга Струтинська, 06.02.2012 - 21:40
Тяжко читати цю гірку правду,а ще гірше чути солодку брехню :На Украіні жити стає краще.Ваш вірш правдиве свідчення гіркоі реальності.
Олена Іськова-Миклащук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
проте їм нас не задушити :жили, живем і будем жити Олена Іськова-Миклащук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ще й заставляють зігнути голову і мовчати
Осіріс, 06.02.2012 - 20:24
Від усіх сільських вчителів, низький уклін!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! Вірш - правдивий оголений біль, майстерне перо... Браво!!!
Олена Іськова-Миклащук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. Мабуть болить воно всім нам-- простим сільським учителям
|
|
|