Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Мерега: Любов ніколи не вмирає - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ 8 КороЛев, 21.04.2017 - 01:06
І з часом хтось, під звуки лютні,Досліджує ту карту знов... А за дверима - всемогутнє... Бо ж Бог, насправді, є Любов! Салтан Николай, 26.08.2012 - 23:33
Але якщо з"являється нова людина....і герой (героїня) закохується....то Ви вважаєте, що минуле кохання буде жити? І невже коханій людині буде приємно знати, що її(його) друга половинка думає про минуле...Я вважаю це не припустимим. Максимум, що може бути - так це спогад, але не кохання, навіть не почуття...
Тетяна Мерега відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Погоджуюсь.На мою думку, кохання живе в нас. Коли "з'являється нова людина", ми просто переносимо своє кохання на неї. А від минулого кохання залишаються не почуття до колишнього / колишньої, а емоції, які виклакав сам процес дарування / приймання кохання. Салтан Николай, 26.08.2012 - 23:23
Цікаво про кохання... та все-таки воно помирає, як і будь-яке живе творіння на землі....Якщо про нього не дбати, не "кормити", не леліяти ...... то воно ослабне і рано чи пізно помре.....і єдине, що сотанеться після нього це уривки з памяті, які також рано чи пізно помруть.... Хоча можливий варіант, що людина може жити цими спогадами і нікуди не відпускати, але то не справжнє життя. Потрібно продовжувати жити і намагатись знайти інші двері, де чекають..... Щось я розійшовся Дуже гарно про кохання Тетяна Мерега відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, як Вам відповісти.Коротко. Вважаю, що, якщо кохання було, то воно нікуди не дінеться. І навіть якщо помре (як Ви пишете), в моменти якоїсь ностальгії даватиме про себе знати (наприклад, спогадами про емоції, які були). Дякую за роздуми і відгук! А.Б.В.Гість, 24.07.2012 - 14:44
ПІДМІНА ПОНЯТЬ (Аґапе)Сьогодні так мало любові, І слово спотворили це. Кохання звели до професії І люблять інтимний процес. Коханню не треба вчитись, Кожен дозріє сам. Інтимність солодка в подружжі.. Все решта -- гріховний обман. Та ми вже не так убогі, Щоб сексом затьмарити світ. Творець нас створив з любові І кожен відчути це зміг. Ми маєм задатки чудові, Широкі, мов світ , почуття. Ми здатні усім співчувати, Проводити в мирі життя. Любов нас спонукує жити, Щоб гідність людську берегти. Терпіти заради інших І шляхом нечесним не йти. Любов не шукає лиш свого, Далекий від неї обман. І правдою тішиться вельми, Не вірить лукавим словам. Любов вище власних амбіцій, Не мстить, безкорислива вся, Порядності норми не зрадить – Ніколи не згасне вона! Марія Гороховянко, 21.07.2012 - 01:40
любов ніколи не вмирає.та й рани час не залуковує, хіба під призму нових мрій ховає, і , може зовсім чуть вгамовує, любов... |
|
|