Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: посполитий: журавлі - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Яна Бім, 23.08.2012 - 22:14
Гарно, поетично, реалістично. Супер!"Ні жалю, ні заздрощів, ні злості, Ні розпуки не було в мені. «Кожному своє » - до болю просто. Людям- не ширяти в високості, Журавлі загинуть на землі." видавило ![]() ![]() посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() ![]() Jaroslava, 16.08.2012 - 23:19
Так зримо ,що ніби отой журавлиний ключ поруч,варто лише звести очі в небесну глибину.Дуже гарно у Вас вийшло. ![]() ![]() посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нє, ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Крилата (Любов Пікас), 04.08.2012 - 23:35
Так, кожному своє. Я ось не журавель, а також часом пнуся в небо, політати хочеться. ![]() посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за коментар. Я, взагалі, мав на увазі, що не варто жалкувати за тим, що ми не птахи. Адже головне не політ, як фізичне явище, а політ душі. Принаймні, я так вважаю.Ще раз щиро дякую. ![]() ![]() ![]() |
|
![]() |