Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Леся Геник: Чекання - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Салтан Николай, 22.10.2012 - 01:18
Тримати весь біль та сум в собі шкідливо для здоровя, а от виливаючи його в вірш - стає легше Вам і приємно читачам
Г. Король, 17.10.2012 - 20:24
Мінорне міжноття... Та, мабуть, у дні осінньої моросі це цілком природно. Гарний вірш
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, осінь, мабуть, журить найбільше... Але - прекрасна пора все таки! Чи не так? Дякую, надзвичайно відрадно зустрічати Вас на своїх сторіночках... Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Кішечко! Рада, що завітала...
Тамара Шкіндер, 12.10.2012 - 11:11
Вірші бувають єдиним бальзамом, що може розраяти душу... Дуже гарно.
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви праві, Тамарочко! Не дай Боже зотліти їм, не дай Боже!Дякую... ГАЛИНА КОРИЗМА, 12.10.2012 - 02:37
Тепер лише мука впокорена тиші -У сірій вітальні плачу. Душа розтривожена ниє у вірші Допоки запалять свічу... Чудово, Лесю. Як завжди неперевершено Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую неперевершені чудовій жінці за добрі слова!
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, п.Галю, що читаєте...
Адель Станіславська, 11.10.2012 - 13:17
Душа розтривожена ниє у віршіДопоки запалять свічу... Душа твоя відкрита всім вітрам, дощам і грозам, сніжениці лютій, побіч чужих порогів, хвірток, брам чомусь самотня в людності розпутті... Чомусь одна, заплакана сумна - о де ж той промінь теплий ясний сонця?.. Чия ж у тім непрохана вина, що він забув всміхнутись у віконце... То просто осінь, Лесенько. Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нема таки нічиєї... Просто так - точка зору. Мабуть, в усьому так - залежно від кута, під яким дивишся у те віконечко)Дякую, Лесенько! Рядочки - просто чудові, обрані!!! Бойчук Роман, 11.10.2012 - 10:14
Як романтично і трепетно. Високи нотки ніжності у цім вірші. Дуже сподобалось!!!
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Романе! Я рада, що Вам цей вірш припав до вподоби))))
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, п.Олександре! Щось віршовано веселитися мені геть зовсім не виходить!
Валентина Ланевич, 11.10.2012 - 07:49
"Душа розтривожена ниє у віршіДопоки запалять свічу..." Бездоганно-чуттєво! ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 11.10.2012 - 04:16
ОСОБЛИВА ТОНАЛЬНІСТЬ, ЛЕГКА МУЗИЧНА МІНОРНІСТЬ - СЬОГОДНІ ТЕБЕ Я ХВАЛЮ
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Широкоусміхнено і обіручно приймаю Вашу хвалу, Олю! Дякую Вам!!!
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чи дмухнути мукОю на стіни, а раптом вітру поряд не літати, і стане біло-чисто на душі)))) Та чи мУка од того поменшиться?Відповідь знаєш сам щодо наголосся... Дякую... Ксенія-Кароліна, 10.10.2012 - 23:21
Гарно написано. І передається читачеві вся палітра емоцій...Заворожує
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, що приймаєте цю тремку палітру... Рада бачити Вас на своїй сторіночці... |
|
|