Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Андрей Кривцун: Уронило меня солнце во тьму - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Андрей Кривцун відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Да ладно... Не за что.Удачи тебе, Карпиляночка! И это... колобок у тебя грустный чтой-то. Который в конце. Ты ему дай тортик что ли Пусть улыбается. Валіко Коробкадзе, 17.05.2013 - 23:58
огог, це класнючо. і я так хо.Вітаю-вітаю))) Тепер будемо чекати наступної а стосовно побачити автора і отримати "дарственную",то на 810 гривень стипендії в Київ не наїздишся. Та і в Донецьк теж((((
Андрей Кривцун відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибки.Ты просто знай, что для тебе экземпляр есть. Как-нибудь пересечёмся. Украина не такая уж большая. Да и Земля - тоже Валіко Коробкадзе, 17.05.2013 - 23:20
Я тепер намагатимусь частіше заглядати сюди, проте сесія скоро. Ну, там побачимо. Добре, коли є друзі, які можуть підтримати))))
Андрей Кривцун відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Учись, студент(Ка...!). Ни пуха, как грится, ни пера! (посылай смело - сама знаешь по какому адресу ). Конечно, поддержим. А как же... Кстати, нам бы с тобой как-нибудь обмен произвести. Мой сборник (см. запись в дневнике) на твою картину. Помнишь?
Валіко Коробкадзе, 17.05.2013 - 23:10
Дяааакую. Просто я навчання запустила - довелось хвости підтягувати, бо ще із стипендії злечу))))
Андрей Кривцун відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та не за что, Валюш... Чтоб слетала ты только с крыльца с радостным криком (а уж причин для него может быть много)
Валіко Коробкадзе, 17.05.2013 - 02:46
не кохала, не гріло й не вірила,не шукала розв'язок для радості, не продасть ангел віри нам, і купаємось в полігамності. не вмістити у п'ять рядків, не розбагрити полум'ям колір нам тернових не треба вінків і пролитої кимось крові. Колотило ганьбою очі ці не прощенні й тобою не прощені усе гостре, як в сірій готиці і як в спирту гіркому розчині. І ніщо в ніде заводить нас. Легко ранимось і вмираємо. поміж ран втрачаєм час і любов свою убиваємо. порозмазувана помада, порозмазувана у душах, чом Його безкінечна влада кожні кроки мої душить? Андрей Кривцун відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну ничего себе!!! Пропадала-пропадала, а потом ка-а-ак вышла!Привет-привет! Рад-рад! Красиво появилась, нет слов Любов Ігнатова, 16.05.2013 - 22:54
Розбита на шматочки, ніби чашка...Сміттям відкинута... І так болить І так мені щось дихається важко... Забутися б на вік... Або на мить... Награвся?.. Іграшка нова знайшлася?.. Але ж навіщо в друзки так мене?! Я у житті твоїм вже відбулася... Колись моя розбитість промине... Андрей Кривцун відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Шедеврально, Любуш! Все чашки мира гимн тебе петь должны! Спасибо за традицию Андрей Кривцун відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не моя, к счастью... ЛГ-шная.Меня не так просто разбить. Да и не надо бы... Фотиния, 16.05.2013 - 22:11
Какая хозяйственная девочка! и "ненужной чашкой разбила", и "на совочек собрала"
Андрей Кривцун відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дальше можно, как "У попа была собака"
Андрей Кривцун відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дык не дурень же ж писал Полный чувств, ритма и расстоновок.
Андрей Кривцун відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та да... Очередная душераздирайка получилась. Уж прости
|
|
|