UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Під мінорну музику дощу - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тетяна Горобець (MERSEDES), 13.07.2013 - 13:53
Неперевершена музика дощу!!! Просто чудово Наталочко!!! Я завжди насолоджуюся твоїми віршами!!!Просто немає слів!!! Браво!!! Забираю!!!          
Салтан Николай, 08.06.2013 - 01:06
... подобається Ваша чуттєво-природня лірика ... торкається потаємних струн душі  
Крилата (Любов Пікас), 06.06.2013 - 20:15
Хіба Він може не думати про Вас, особливу в дощову погоду? Таку, як Ви, не забувають!!! 
Віктор Варварич, 04.06.2013 - 14:47
А тополя тулиться до клена, Захмеліла, наче од вина... Чи й тобі нашіптує про мене Літній дощ у рамочці вікна?   Нашіптує... 
Мірошник Володимир, 03.06.2013 - 21:23
Такі вірші і є інгібіторами творчого процесу. Прочитаєш і пишеться знову. Браво! 
ГАЛИНА КОРИЗМА, 02.06.2013 - 13:08
Наталю, зачаровуюся твоєю поезією. І хай твоє трішки обгорнуте сумом серце збудить червнево-золотавий ранок.
Леся Shmigelska, 01.06.2013 - 12:36
"Чи й тобі нашіптує про менеЛітній дощ у рамочці вікна?" я думаю, що нашіптує, Наталю, бо впевнена в тому, що душа ЛГ співзвучна душі автора, а таких не можна не любити. Щасти тобі!
Рижулька, 01.06.2013 - 10:18
Бринить мінорнірність в замерзлій душіСумною музикою... Нотами-словами.. Творять на шибці силует дощі Любові срібними краплинами-мазками. @NN@, 31.05.2013 - 21:23
нарешті маю хвилинку часу, щоб написати відгук, але цілісінький день думала про ваш вірш,я смакувала ним, як в дитинстві карамелькою*золотий ключик* запхнувши її за щоку, а потім ще й згадкою про неї. не смійтеся, це були найприємніші спогади, тому що цукерок мені не можна було. дякую за милі спогади і чарівний вірш  
Анатолійович, 31.05.2013 - 19:12
Ох,як співзвучно!  У нас в Мюнхені ТАКА халоднюча осінь вже цілий тиждень, що вити охота!!! І покращання не обіцяють! 
Окрилена, 31.05.2013 - 17:14
Чуттєвий силует оживає-сумує... спочатку фоново проглядається, а вже наприкінці розгортається наче листочок для прочитання потоку емоцій Дякую за насолоду подощити з Вами, Наталю  
Бойчук Роман, 31.05.2013 - 16:09
Твою поезію не можна не любити. Зачаровує мене із перших строф. Та що там строф - із перших слів, із перших літер! Твою поезію не можна не любити...
Любов Ігнатова, 31.05.2013 - 12:16
Ніби сама стояла біля вікна, вслухаючись у дощ... Неймовірна краса!!! У душі так мінорно-лірично-приємно стало...
laura1, 31.05.2013 - 11:39
Дуже красиво описали візерунки від дощу на склі вікна! Трохи щемний вірш! Ну на те він і мінорний! 
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 31.05.2013 - 10:24
Прочитала твої рядочки, навернулися на очі сльози... Я знаю, що ти скажеш, що то сумує ЛГ...На твої вірші, Наталю, я пишу експромти за лічені секунди, тому що після твоїх емоцій у віршах, і після таких поетичних перлів, у мене в душі буря, чуттєвий тайфун і він мене накриває з головою, ти навіть не уявляєш, що зараз діється зі мною! apple: Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я вражена такими зізнаннями...І ще раз дякую Вам за Вашу чуттєву і світлу душу, здатну так тонко і так глибинно відчувати написане! 
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
