-Мавко, виходь до гаю!
Чуєш? Сопілка співає!
«Ні, не вийду, не встану,
Музика та – омана…»
-Мавко! Весна буяє!
Я приніс тобі квіти…
«Ні, не клич мене, Вітре,
Музика серце крає…»
-Мавко, прокинься, доню,
Сонце несу в долонях…
«Дякую, мамо-весно,
Та вже, мабуть, не воскресну…
Коси, як лист зів`ялий,
Сукня важка, як доля…
Як вже не буду кохана,
То не прокинусь ніколи…»
-Мавко, приніс я трунок!
Кубок горить вогнено!
Вийди, танок станцюю
Полум`ям коло тебе!
«Так тепло… ГАряче стало…
Пробач мені, мамо-весно,
Душу маю змарнілу
Най бере Перелесник!
Хоч він облудник, мамо,
Та чим у склепі скніти,
Я би обрала, мамо,
В чужому коханні згоріти!
Полум`ям загорнуся,
Тріскіт піде луною!
Мамо, не плач… Вернуся
Оновленою з весною!»
Вибачте, мені соромно, не помітив. Ця історія мене бентежить все життя. Найбільш проникливо з того що чув, це була радянська пластинка там флейта зачаровувала назавжди. Дякую