Деб’ютна збірка Романа Бойчука «Шал у стані ейфорії» - це віршове вираження душі натхненного романтика одержимого коханням в життєтворчі миті ейфорійного шалу, щораз цнотливої пристрасті, бо кожне воскресне самоспалення любові бажає втілюватись в серці вічнозакоханого завжди, неначе вперше, бо любов немає ні початку, ні кінця, бо «ніколи любов не перестає»* і саме тому спочатку буде Слово… А слово Романа сповнене кохання і пристрасті до своєї дружини Олі, новітньої музи поета. І саме тому дана збірка ламатиме вже стереотипне невірство у існування справжнього кохання, яке наче істина існує, але не всім дано осягти…
Важко висловити об’єктивну думку з приводу творчості друга, брата по перу, але з іншого боку і легше, бо він, як і я, невиправний романтик, і також одержимий коханням. Проте на щастя в його випадку не доводиться «головою битись об невидимі скелі / лізти на неІснуючі стіни» (авт.), а щораз шаліти «у стані ейфорії» «допоки б’ється серце»** на що й сподіватиметься відчути кожен читач прочитавши сю збірку і причастившись пристрастю, яку випромінють вірші Романа Бойчука. На прикладі автора кожен чоловік замість того, щоб витріщати очі на чужих жінок, побачить в своїй половинці звабливу спокусницю, пристрасну богиню і просто найніжнішу та найріднішу людину. Хто зна, може саме така інтимно-еротична лірика перевиховуватиме потенційних "казанових а-ля донжуанів" на зразкових сім'янинів, яким є і сам Роман. Але жарти жартами (хоч це жарт тільки на чверть), а хочеться таки критики, щоб бути більш об'єктивним. Проте звідки взяти критику, коли Роман здається ще не давно почав писати, а вже набув здатності творити по-своєму, хай, може, не формально чи ритмічно довершено, але у власній стилістичній манері. Не часто зустрінеш початківців, які претендують на рівень професіоналізму, але у випадку Романа Бойчука це не так і дивно, бо в нього ще той непосидючий темперамент і наполегливість. Та головне те, без чого не обійтися жодному чоловікові, це підтримка його дружини, яка й надихає поета на життєтворчі звершення. Про кохання Романа і Олі можна говорити багато, але слова скупі. Наприкінець (у даному тексті, але не взагалі) скажу тільки, що образом-символом поезії Романа Бойчука є саксофон, а музикою, яка передає більш глибший ніж самі слова сенс віршів, являється - джаз. В інших випадках, через свою ритмічну вільність, джазу імпонували б верлібри, але це більш ритмічно-формально, а тут все якраз на місці. Тому читайте "Шал у стані ейфорії" і прислухайтесь як між рядків лунає музика джазу, яка, як і поезія - вічна.
*1 до Кор., 13
** назви розділів збірки
Я приємно вражений, друже! Спасибі тобі ВЕЛИКЕ за таку теплу рецензію до моєї збірки. Надзвичайно приємно! Навзаєм бажаю ж і тобі шаліти, і щоб той шал щоразу сягав стану ейфорії!
Олександр Букатюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радий, що сподобалось!) То мене Баранів автограф надихнув! Дякую! Шалітиму теж!)
Дякую! Шалітиму теж!) 
