Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ірина Лівобережна: Розмалювати світ, чи…? - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ 8 КороЛев, 19.10.2016 - 23:52
Днів через десять маю намір одну працю невеличку опублікувати; гадаю, вона зможе, певною мірою, бути коментарем до цього твору. Принаймні, ліпші думки стосовно цього аргументу мені у цей період часу у голову не приходять.Дякую Вам Добраніч) гостя, 09.03.2014 - 20:11
вражена...вражена...вражена...не лежить душа... не тягнеться серце...то НАВІЩО? НАВІЩО? НАВІЩО?
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Йому тепло зі мною... Він не помічає, що я мерзну. Йому й так добре. Таке життя...
Сокольник, 13.01.2014 - 17:50
У американця друзі - лікар, податковий інспектор та психолог. У нас таких "друзей" за одне місце, та в музей. А психолога прекрасно замінять горілка та коханець. І- дешевше.
Сергій Ранковий, 29.12.2013 - 19:41
Вот значит как...Может вы думаете, что я тоже психолог? Вы ошибаетесь, я обыкновенный инженер (у меня техническое образование). Я просто иногда чувствую, что на душе у других людей, не более. Я пишу людям стихи (комментарии), где высказываю свою точку зрения на то, как бы я решил подобную проблему. Но это всего лишь моя точка зрения. Если вам интересна моя точка зрения по поводу вашей проблемы, то мне необходимо лучше узнать вас. Прочитать больше ваших стихов или через общение. То что вы написали - много, но недостаточно. Что вы посоветуете мне еще прочесть из ваших произведений. Что для вас особо ценно или просто нравится вам. Но повторяю, мой стих это лишь моя точка зрения, а от вас зависит принять её или нет. Вот это все, что я могу на данном этапе сказать вам, Ирина. Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ничего, Сергей, всё будет ХОРОШО! Мы ведь ВМЕСТЕ! А это - самое главное! А всякие мелочи, неурядицы - разрешим! Люди - на то они и люди, чтобы сочувствовать, помогать, поддерживать друг друга!
@NN@, 21.12.2013 - 01:39
І.Терен поетична мініатюраТримайся мужа і отця. Не потурай на клич природи і на іржання жеребця. Немає кращого самця, ніж роботящої породи. Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, це так! Я називаю його "фермером". дуже любить всіляку городину! Ви прямо "в яблучко" потрапили! Не особливо романтичний, вірші пагано розуміє, але вже стільки років - мій. Отже таку вредну та буркітливу мене терпить стільки років недарма! Щось у цьому є! І слава Богу!
@NN@, 21.12.2013 - 01:03
сповідь, це завжди добре, *Сповідайтеся один перед одним*, якщо не потрібно від нього нічого,- я правильно зрозуміла,- то чому так болить душа? є дуже гарна книжка - Монахиня N *Дерзай дщерь* я її дуже люблю і коли ось так почуваюсь сідаю ( в 101 раз) перечитувати Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Болить, справді. Бо чоловік мій - він непагана людина. Справді багато зробив для мене і багато робить. Хочеться, щоб був щасливий. Але - десь я читала - що кохання живе 3 роки. Не знаю, хто встановив такий строк! Справді - роблю, що можу. І буду робити. А книжку - обовязково прочитаю! дякую!
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Теж непагано! Ось тільки "об'єкт" знайу!
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Прози ще дуже мало. Але мені це цікаво! Буду намагатися! дякую!
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 20.12.2013 - 07:13
Ніякий психолог не допоможе, якщо пацієнт сам зрозуміти не схоче, що причина в обох НЕ всередині, а назовні, тобто у відносинах...А ще не потрібно зациклюватися на самотності і сприймати це не як кару, а як подарунок, в деякій мірі це незалежність від чоловіка, від дітей, і навіть від людей... Самотність дає шанс самореалізуватися в інших якостях, окрім жінки і матері... Не знаю, про що ще розмовляла ЛГ з психологом, але в цьому фрагметі замало інформації, щоб робити висновок про професійні здібності психолога, тим більше зі сторони пацієнта чітко вимальовується супротив змінити своє відношення до людей і до життя в цілому, тобто не змінювати когось і підлаштовувати під себе, а знайти спільне щось, щоб обєднувало, а не роз‘єднувало. Якщо змінити нічого не сила, тоді вихід тільки один - жити окремо, або збудувати реальні стосунки з кимось іншим, хоча б лише для того, щоб була можливість порівняти двох ніби-то протилежних чоловіків... Є й інший метод: підрахувати за і проти, плюси і мінуси, і якщо плюсів більше, то змиритися з мінусами... Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Життя - як хвилі морськіПрипливи, віпливи, штормИ... Та навіть зибучі піски, Де тонемо часом ми... Сьгодні на гребені я, А завтра порину у вир! Тримай мене, доле моя! Матрос я? Чи я командир? дякую за такий гарний аналіз ситуації!!!! |
|
|