Напутствіє на бій «Ультраса» однією поетесою
Передмова. Якось нещодавно мною був прочитаний вірш ОДНІЄЇ ПОЕТЕСИ (не з цьго сайту, звичайно, Боже збав!) на близьку до даної тему, і я вирішив їй допомогти, бо, мабуть, складати такі вірші одній дуже важко. Тому вірш вийшов наче від жіночого імені. Та це пусте. Головне, що я підхопив та розвинув тему!..
Ах, як гламурно сніжинки кружляють!..
Горе, о горе! - машини палають!..
Боже, ну як же ж я молодь кохаю!
Просто від цього я вся присідаю.
Дитятко Волі, ідеш ти на бій,
Та не любити нікого не смій!
Ангельських крилець ти не забрудни.
Німб у кишеню сховай, схорони.
Викинь ту биту бейсбольную кляту!
Арфу візьми і вдягни білі шати.
Слухать не смій, хто розкаже про гнів.
Друга поранять- не злись. Що, здурів?
Що ти ото норовливий такий?
Може, у тебе характер важкий?
З квіткою Волю здобудь у руці,
І не жбурляй у людей камінці.
Не забрудни своїх білих одеж-
В них лиш тебе я кохаю без меж!
"Ультрас"! Навіки забудь слово "кров"!
Наша ж бо Воля- це чиста любов.
Так я придумала, я така вся
Тьотя розумна, немов порося.
Слухайся, хлопче, гламурну мадам!
Будеш слухняний- льодяника дам...
я не хочу кровопролиття, можете мене за це зневажати, та я знаю як це - хоронити свою дитину, повірте, страшно ...
Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так тема ж про Ультрасів, не про квіткарів, яку прочитав, про те й пишу, допомагаю... А я що, писав щось про кровопролиття, Любо? Ультраси себе на футболі як ведуть? Я ж не писав про тих, хто вчиться в консерваторії... Цьомик!
