Мені болить ... О, як мені болить ...
У скроні стука і пече у серці ...
Пронизана голками кожна мить
Розрядом струму у мені озветься ...
Моя сльоза ... О,ця гірка сльоза -
Непрохана, небажана, нежданна ...
Із неï смутку пророста лоза -
Стрімка, витка і зовсім невблаганна ...
Моя душа ...Розтерзана душа ...
Кому потрібна ти в своïм натхненні?
Ти - наче наполохане пташа
У неба дощовому одкровенні ...
Куди піти? Куди мені піти,
Коли грозою шви тріщать у долі?
Чи є іще незаймані світи
У щастя неземному ореолі?
І часу плин. .. Нестерпний часоплин,
Замішаний на сумнівах колючих,
Гірчить, неначе вицвілий полин
В думках підступних, як в пісках сипучих ...
...На перехресті зламів і падінь
Розпутний камінь шлях мені не вкаже ...
Мене зреклась, напевно ,височінь ...
Куди тепер мені... безкровній, майже?..
Надто песимістично, Любо.
Треба не забувати, що наше життя в смугу: чорне, біле. Нехай швидше чорна смуга зміниться...
З Великоднем Вас. Сегодня выставил "Кольцо надежды".
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
З Великоднем Вас! Христос воскрес!
я буду намагатися справитися з темними смугами.
тільки що прочитала таку цікаву заміточку: http://uapress.info/ru/news/show/21259 - пани б"ються - в мужиків чуби тріщать = за своє васальство посварили Західну і Східну Україну - втягують країну в громадянську війну, українців і росіян, зіткнули 2-держави, розчленовують Україну - якщо не нам - то вон з хати - використовуючи при цьому гарні лозунги демократіїї і свободи...
... - так хочеться єдності, спокою, праведності і щоб прийшла кара, тим хто приіс і несе в Україні лихо...
---------------------------------------
перепрошую за такий негатив - просто не видно світла в кінці тунелю...
Нехай Вам щаститься
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Вам теж спокою у душі!
І не варто вибачатися - не Ви створили цю ситуацію ...Тримаймось!