Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Віктор Ох: «Наполеон» - ВІРШ

logo
Віктор Ох: «Наполеон» - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

«Наполеон»

Віктор Ох :: «Наполеон»

(п’єса-пародія)

Дійові особи та виконавці:

Ваня підступний зрадливець, лисіючий підприємець-початківець,трохи нижче середнього класу і зросту.

Сержант високий, худий пожадливий міліціонер, хоча і тямовитий.

Євлампій статечний, гладкий, але з біса розважливий піп-облудник.

Сан Саничголодний очкарик, нещасний «бюджетник» з вимираючої  касти інтелігентів розумової праці.

Поодинокі перехожі заклопотані і забамбулені «пересічні» громадяни (артисти вимерлих театрів, масовка).

Декорації   намагаються зобразити невелику площу міста, викладену бруківкою, обрамлену фасадами будинків, бузувірськи  понівечених вивісками на кшталт: «Гарячі Хот-Доги», Маркет «Продукти», Міні-маркет «Свіжі продукти», Супер-мега-маркет секонд-хенда «Гламур», АППБ - «Фобос», ПП «Фотос», ДП «Плаза», СП «Ментор», Магазин  «Кентавр»,   ТОВ «Інтим», ЗАТ «Екстрим», ВАТ «Аннус», СК «Фест», Фірма «Бест» і тому подібна нісенітниця.
---------------------

Перший акт

Туди-сюди снують Поодинокі перехожі, яких з кожною хвилиною стає все більше. Один з них зупиняється поряд з суфлерською будкою і повертається до глядачів зі зморшкою заклопотаності на переніссі. Це Ваня.
Ваня  
Вже й ранок! Що його збрехать дружині,
чому я вдома знов не ночував!?
( Стурбовано чухає потилицю. Мимо проходить міліціонер у формі.)
Послухайте, товаришу сержанте!
Чи не могли б мені допомогти?
Сержант
Що трапилось? Розказуйте, давайте!
(В руках сержанта з’являється гумова ковінька-демократизатор.)
Та пам’ятайте лиш, все висловлене вами
я можу обернути проти вас!
Ваня (дещо розгублено) 
Могли б мені ви довідку надати,
що, буцімто, сидів я в КеПеЗе
всю ніч минулу, а може і майбутню?
 Сержант  (насторожено)
А це для чого вам?
 Ваня (щиро)
Дружині покажу!
 Сержант  (поступово в’їжджаючи в тему)
Так, розумію! Ви були в коханки
й затрималися в неї на всю ніч!
Ваня (захоплено)
Все вірно! Там такі розкішні форми!
Про все на світі з нею я забув…
 Сержант (суворіючи)
Хай так! Вас розумію, як мужчина.
Але я теж у формі! Міліцейській! При погонах!
Збрехать для мене – це утратить честь!
Ваня (демагогічно)
Всі брешуть, бо брехня велика сила –
політ фантазії і думки розвива’!
А щоби ви не сумнівались більше,
за допомогу я сто баксів заплачу!
Сержант (зацікавлено)
Допомогти людині завжди радий.
Тим більш, якщо й подякують за це!
Кажіть мені, що треба написати.
Я напишу – зі штампом маю бланк.
(Сержант пише довідку, отримує сто доларів, не забувши помацати президента Бенджаміна Франкліна за піджак)

----------------

Другий акт

Сержант (натхненно-піднесено звертається до залу)
Як бачу гроші я, то збуджуюся дуже.
В них сила і краса, повага і любов.
Це та пружина, що все кругом заводить!
(та враз похмурніючи)
Та чи засну спокійно я тепер?
Чи совість в мені чистою зосталась,
і чи мундир свій міліцейський не сплямив?
(Мимо проходить священик, який щойно перебіг дорогу в недозволеному місці, підібравши руками поли парадної ряси.)
Спитаю у святого чоловіка – 
по роду служби щось про совість має знать.
(направився до священика)
Панотче! На хвилинку можна вас?
Євлампій (розгублено, ніяковіючи)
Пробачте, мабуть, мене біс попутав –
дорогу перебіг… В чім щиро каюсь!
Сержант (шанобливо, як до духовного наставника)
Та Бог з ним, отче, я ж не із ДАІ!
Що Вас зустрів, я дуже радий – 
хотів просить духовної поради.
Євлампій (підбадьорився, випнув живіт)
Я пастир душ не тільки в церкві,
тож істинність путі хоч де вкажу!
Сержант (з печаттю глибокої задуми на обличчі)
Слабкий наш розум і не все він знати може.
Чогось не знаєш – тоді сумніви беруть.
Звернувсь по допомогу перехожий,
щоб ближнього поміг я обмануть…
Євлампій (напутливо, як на проповіді)
Обман буває різним: для наживи,
чи товариський розіграш, як жарт,
чи як військова тактика, чи хитрість,
чи лікувальна лікарська брехня.
Сержант (з відчуттям виконаного обов’язку)
Моя брехня, мабуть, була святою –
сімейний спокій допоможе зберегти.
Тепер я задоволений собою,
і з чистим серцем можу далі йти.
(Іде)
--------------------

Третій акт

Євлампій (погладжує черево в сумніві)
Чи все, що треба я сказав міліціянту?
Чи я не лицемірив, як усі?
Свої думки у мене теж бувають.
Гадаю, що брехня – то є брехня,
і як би різно форми не мінялись,
єдиним залишається в них зміст.
(В цей момент на Євлампія налітає випадковий перехожий - Сан Санич. Він вибачається, поклавши руку на серце.)
Сан Санич 
Пробачте, батюшка, що вас я не помітив!
Євлампій (ображено)
Комплекція  моя помітна всім завжди!
Сан Санич (виправдовуючись)
То просто я задумавсь про велике,
бо тільки у своїх думкАх я щось.
Тому, на мить від суєти звільнився.
Євлампій (всепрощаючи)
Тож ці думки у вашій голові
ще більші ніж моя фігура.
Сан Санич ( в задумі)
Що все на світі плинне мислив я,
постійною лишається лиш дурість.
Євлампій (зовсім примирливо)
Я майже про те сАме міркував.
Одна нас думка мов магнітом притягла.
Голів собі ледь не порозбивали.
Сан Санич (дружньо)
Таке буває – відкриття приходять
у декілька голів водно́час.
Євлампій (інтригуючи)
Насправді, в чому істина всі знають.
Сан Санич (з гіркотою)
Кому потрібна істина, якщо
прямої вигоди нема від неї.
Євлампій (повчально)
Живем, допоки істина в Житті.
Це означає – істина в Любові.
Сан Санич (з притлумленою образою)
Кого любить! Душа вся в шрамах!
Та ще й  зарплата в мене – ну, така маленька.
(Сам собі)
Живем допоки їжа в животі.
Євлампій (напучуючи)
Любити треба все кругом і всіх,
і слухати таких як я – розумних.
Сан Санич (відчайдушно)
Я слухати готовий будь-кого.
хто скаже де я зміг би заробити.
Євлампій (щедро)
Чи не хотіли б стати на стезю
служіння Господу і праведної віри.
Сан Санич (комплексуючи)
Релігія – хвороби різновид,
а на хворобах заробляти аморально.
Євлампій (поблажливо)
Хто сумнівається у існування Бога –
вважай, що в нього майже вже повірив.
Сан Санич (розпачливо)
Говорим наче ми на  різних мовах.
Хотів я висловити те, що наболіло.
Євлампій (впевнено)
Тому потрібно знать що говорити.
У серце має влучить слово – Логос.

Сан Санич (дратуючись)
Найрозумніше, сказане розлого,
злякає, або викличе нудоту.
Євлампій (поблажливо)
Так, справді, дурість балакуча
багато гірше мовчазної глупоти.
(Подають один одному руку, прощаючись)
Сан Санич
Приємно було з вами спілкуватись.
Євлампій
Мені із вами також навзаєм.
(Розходяться в різні сторони)
---------------------

Четвертий акт

(Пройшовши декілька кроків Сан Санич зустрічає і радо вітає старого знайомого Ваню.)
Сан Санич
Вітаю! Щось давно тебе не бачив!
Ваня  (привітно)
І не кажи! Кручуся все – діла́!
Сан Санич (по-дружньому)
Ти все зростаєш, кажуть, збільшилися статки.
А от духовно ти величнішим стаєш?
Ваня (по-братерськи)
Душевна велич вже нікому не потрібна.
А справжня велич – влада над людьми!
Сан Санич (без заздрості)
Над ким же ти тепер володарюєш?
Ваня (без пихи)
На фірмі в мене гурт красунь-жінок.
Я як бджола, що в квітнику літає.
Сан Санич (заздрістно)
Опилюєш усі ті квіточки?
Ваня (пихато)
Так, не без того. От якраз сьогодні
в розкішної троянди ночував.
А для дружини у міліціянта
виправдувальну довідку узяв.
Сан Санич (філософськи)
І втрата іноді, що-небудь нам дає.
А іноді набуте лише шкодить.
Ваня (житейськи)
Я міру знаю. В цьому моя мудрість!
До речі, друже, зміг би ти мене
порятувати в справі цій квітковій?
Сан Санич (дивуючись)
У тебе все складається і так.
Чим я, невдаха, порятую бізнесмена.
Ваня (роз’яснюючи)
Скажу дружині ніби в тебе гостював,
бо довідка з «мусарні» – це вже зовсім.
Сан Санич (притлумлюючи комплекси порядності-чесності)
Що ж,  друже, виручу тебе.
Хай буде це бджолина солідарність.
Ваня (радісно)
То з мене могорич - коньяк «Наполеон»!

				Завіса

	--------
   20.04.2004

ID:  503080
Рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження: 03.06.2014 23:52:55
© дата внесення змiн: 04.06.2014 00:06:50
автор: Віктор Ох

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (1288)
В тому числі авторами сайту (17) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Цікаво. Прочитала на одному подиху, але гіркий осад залишився 12
 
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радий, пані Олено, що читали! А з цинізмом в собі я борюся! Вже майже поборов! give_rose
 
Мазур Наталя, 04.06.2014 - 20:52
З такою ментальністю країну не змінити frown
 
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
За роки, що пройшли з того часу все змінилося на краще - бізнесмени, священнослужителі, міліціянти, інтелігенція - всі стали моральнішими, духовнішими, патріотичнішими. smile
 
tatapoli, 04.06.2014 - 16:45
12 smile 12
Цікаво написано! give_rose
friends friends
 
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
apple Приємно, що Вам сподобалось! give_rose
 
Анатолійович, 04.06.2014 - 10:40
12 12 12 Ну, ти і мудрило, Вітя! biggrin А чи це,часом, не автобіографічне? wink tongue biggrin Вдалого польоту, бджілка ти наша талановито-працьовита! 16 give_rose friends friends friends
 
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ні, Анатольевич, не автобіографічне. Задумувалося як сатирично-цинічна рефлексія на кучмізм в своєму епогеї, в день коли підписали угоду про "Єдиний економічний простір". friends
 
Рідний, 04.06.2014 - 10:22
Солідна драматургійна мініатюра! 12
 
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дяку, Володя! В житті хочеться всього попробувати! friends
 
Олекса Удайко, 04.06.2014 - 06:47
16 Ну, Класно, пане Вікторе!give_rose friends friends Хоч написане давно - звучить як сьогодні! biggrin biggrin biggrin biggrin
 
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пане Олексію! То була спроба приміряти на себе тогу драматурга! smile friends
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
x
Нові твори
Ти-2 - 3
Обрати твори за період: