Жодна революція не в змозі подолати кризові явища в суспільстві .
Лише тоді , коли кожна людина буде прагнути до власного морального вдосконалення , можливими будуть суспільне благополуччя і добробут
Л. Толстой
Усі ми звикли нарікати
на долю злу , на неталан ,
і звикли винного шукати ,
але ж шукаємо - не там !
Нам винні влада і сусіди ,
то надмір спеки , а то дощ ,
порожні відра , чорні кішки ,
а іноді - і сам Господь ...
Нам винні всі ...
І навіть трішки сумління душу не гризе .
Магнітні бурі не страшні вже ,-
а ті , що в нашій голові .
Міняєм мера й президента ,
сім'ю , державу , навіть стать ,
та поміняти своє серце
немає розуму , на жаль .
Бо якби кожен з міліонів
забув про гордість і пиху ,
забув про заздрість і захланність ,
про бруд у ліжку
й марноту ,
що серце міцно закувала
в кайдани егоїзму й зла ,-
тоді би зараз не стогнала
в безвиході твоя земля .
Й були б в нас людські президенти ,
і родичалися б брати ,
та щоб так сталося - ПРОКИНЬСЯ !
зміни себе , найперше , Т И !
2011р.
цікавий текст. Суспільство вже викристалізовується, хоча не зовсім і ще не в повній мірі, тобто частина людей вже себе змінила і хоче, щоб змінилися й інші, починаючи із змін на вищому державному рівні, з намаганням усунути покровительство і перешкоди змінам на всіх інших рівнях. Але в цілому ніхто нікого ніколи змінити не зможе, якщо людина не захоче змінитися сама... ліквідувати — так, змінити — ні! У вірші хороші заклики. поки хтось бореться із системою, ти можеш починати змінювати безпосередньо себе, як її частину...
Іванюк Ірина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Неперевершено! Дуже актуальний вірш. Стільки кругом підлості, заздрощів і бруду, що вже дихати неможливо. Подібне притягується подібним. Закон метафізики. Які є ми, така і влада. І тому згодна, мінятися потрібно усім.
Іванюк Ірина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00